Числові ряди
Числовим рядом називається новоутворення, яке записується у вигляді
![]()
Елемент an називається загальний член ряду, або загальний елемент ряду.
Нехай Sn=a1+…+an – n-на часткова сума ряду. Розглянемо послідовність n-них часткових сум: S1 ,S2 ,…,Sn,..
Сумою ряда називається границя послідовності його часткових сум, якщо ця границя існує: ![]()
th 1: (Необхідна умова збіжності ряду)
Якщо даний ряд збігається, то його загальний член прямує до 0, коли ![]()
– збігається, отже ![]()
Наслідок: (Достатня умова розбіжності ряду)
Якщо загальний член ряду не прямує до 0, коли
, то ряд збігається.
![]()
– розбіжний.
th 2: Для того, щоб даний ряд збігався необхідно і достатньо, щоб його залишок
, коли
:
.
Розглянемо два збіжних ряди :
та ![]()
Властивість 1: Збіжний ряд можна почленно множити на будь-яку константу. При цьому збіжність не порушується, а сума множиться на дану константу
.
Властивість 2: Збіжні ряди можна почленно додавати або віднімати. Збіжність не порушується. Суми рядів відповідно додаються, або віднімаються.
![]()
Властивість 3: Збіжність ряду не порушується якщо від цього ряду відкинути або до цього ряду додати будь-яку скінчену кількість доданків.
Степеневі ряди:
Функціональний ряд називається степеневим, якщо його загальний член є степеневою функцією виду: 1) Un(x)=cnxn; 2)Un(x)= cn (x-x0)n
Область збіжності степеневого ряду є множина таких чисел, що –R<x<R,
![]()
Ряд Тейлора:
Розглянемо функцію f(x), яка в околі т. х=х0 має похідні усіх порядків. Припустимо, що дану функцію можна записати у вигляді суми степеневого ряду:
f(x)=c0+c1(x-x0)+ c2(x-x0)2+..+ cn(x-x0)n
В околі точки х0, знайшовши коефіцієнти ряду отримаємо:

Областю абсолютної збіжності даного ряду є уся числова вісь.
Ряди Фур’є:
Для вивчення властивостей періодичних функцій зручно їх подавати у вигляді суми ряду, складеної з тригонометричних функцій.
![]()