Закони ома і кірхгофа. Потенціальна діаграма
Електромагнітні процеси в електричних колах описуються за допомогою понять про струм, напругу (або різницю потенціалів), ЕРС і підкоряються законам Ома і Кірхгофа. Такий опис є приблизним і потребує експерементальної перевірки.
Закон Ома встановлює зв’язок між напругою і струмом нерозгалуженої ділянки кола.
![]() |
В загальному випадку, ділянка може мати кілька опорів і ЕРС, ввімкнених послідовно (мал.1.1).
Мал.1.1.
Закон Ома для ділянки кола (мал.1.1.), запишеться як

де
― напруга на ділянці
― алгебраїчна сума ЕРС ділянки;
― арифметична сума опору в ділянці.
Для окремих ділянок аb, ас, df чи інших, показаних на мал.1.1, закон Ома записується аналогічно:
для ділянки аb
;
для ділянки ас
;
для ділянки df
;
Перший закон Кіргхофа стверджує, що алгебраїчна сума струмів в вітках, що сходяться в вузлі кола, рівна нулю. Для вузла кола показаного на мал.1.2. цей закон запишеться як
.

Мал.1.2.
В загальному випадку перший закон Кірхгофа записують в вигляді
,
де
― знак алгебраїчної суми,
m ― число віток, що підходять до вузла.
Другий закон Кірхгофа стверджує, що алгебраїчна сума напруг на всіх ділянках замкненого контуру рівна нулю.

Мал.1.3
Для контуру кола (мал.1.3) другий закон Кірхгофа записується так:
.
Якщо врахувати, що
то цей закон запишеться в іншій знайомій формі –
.
В загальному випадку другий закон Кірхгофа записують у вигляді
, або ![]()
і складають по всіх ділянках замкненого контуру, або складають зліва по числу ЕРС, а справа – по числу пасивних ділянок контуру.
Потенціальна діаграма показує, як змінюється потенціал впродовж кола, і є графічною ілюстрацією другого закону Кірхгофа. На ній по осі ординат відкладаються потенціали точок контура, а по осі абсцис – опори.
На мал.1.4 показана потенціальна діаграма контуру кола на мал.1.3. Обхід контуру виконується за годинниковою стрілкою.
![]() |
Мал1.4

