Визначення ККД машини постійного струму методом холостого ходу
Мета роботи – Набути практичних ниваків по визначенню ККД машини постійного струму методом холостого ходу; одержати експериментальне підтвердження теоретичних знань про види втрат в машині постійного струму, їх залежності від навантаження машини, а також залежності ККД машини від навантаження.
Опис лабораторного стенду.
Зовнішній вигляд лабораторного стенду приведений на рис. 11.1, а його електрична принципова схема – на рис. 11.2.
На лицьовій панелі стенда розміщені вимірювальні прилади, елементи комутації та регулювання, а також сітьовий вимикач, сигнальна лампочка і запобіжник. Вимірювання постачальної напруги проводиться вольтметром РА2, струм обмотки збудження – міліамперметром РА1.
В лівій частині стенда знаходиться перемикач S1, призначений для комутації мережі якоря та обмотки збудження, а також ручки потенціометрів R1, R2, R3. Потенціометр R1 служить для регулювання величини постачальної напруги, потенціометр R2 – пусковий, призначений для запуску двигуна (при обертанні за часовою стрілкою), потенціометр R3 регулює величину струму збудження.
Для піпдключення до обмотки якоря зовнішньогоомметра передбачені гнізда Я1-Я2. Вимірювання опору обмотки необхідно проводити при розімкнутому перемикачі S1.
Програма та методика виконання роботи.
1. Ознайомитись з конструкцією машини та записати її паспортні дані.
В лабораторній роботі досліджується виконавчий двигун СЛ-369 з барабанним якорем і електромагнітним збудженням. З конструкцією двигунів даної серії можна познайомитись у наведеній нижче літературі. Паспортні дані двигуна приведені в табл. П.1.
Таблиця 11.1
|
Uном, В |
P В*А |
nном об/хв |
Iя ном, А |
Iзв, А |
Mном. Н*см |
Mя Н*см |
Rя, Ом |
Rзб, Ом |
Ίg, г*см |
m, кг |
|
110 |
50 |
3000 |
0,85 |
0,08 |
15,77 |
29,4 |
23,3 |
1160 |
686 |
1,95 |
Примітка: Uном, = номінальна напруга збудження ;
P = номінальна потужність двигуна;

Рис. 11.2. Принципова електрична схема лабораторного стенда.
– номінальна швидкість обертання;
– відповідно, струми якірної обмотки і обмотки збудження ;
– номінальний момент на валу;
– пусковий момент;
– опори обмоток якоря і збудження;
– момент інерції якоря;
– маса якоря.
2. Визначити опір обмоток якоря:
Перемикач S1 розімкнутий /нижнє положення/. З допомогою цифрового приладу Щ4300 /або В7-20/ виміряти опір якірних обмоток між гіздами Я1 та Я2. Відключити прилад від стенду. Замкнути S1. Збільшуючи напругу постачання потенціометром R1, добитись повороту якоря двигуна в нове положення. Відключити постачання двигуна і розімкнути перемикач S1. Повторити вимірювання опору якірної обмотки за допомогою цифрового приладу.
За дійсне значення опору обмотки якоря взяти середнє арифметичне результатів двох вимірів (
).
Одержане значення опору привести до робочої температури 75°С:
(11.1)
де
– температурний коефіцієнт міді, котрий дорівнює 0,004 ;
& – температура оточуючого середовища.
3. Виконати дослід холостого ходу.
Для цього потрібно включити двигун в мережу /замкнути перемикач "Мережа"/, Замкнути перемикач S1. Виставити потенціометром R2 номінальну напругу
. Регулюючим потенціометром R3 виставити значення струму обмотки збудження
= 0,06 А, відповідне номінальній швидкості обертання при холостому ході двигуна.
В цьому режимі амперметром РА2 виміряти попереднє значення струму якоря в режимі холостого ходу
, а амперметром РА1 -величину струму збудження
, відповідного номінальній швидкості обертання.
Результати занести в табл. 11.2.
Таблиця 11.2
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Визначити значення напруги холостого ходу
, котру слід підвести до двигуна при досліді холостого ходу:
(11.2)
це
– опір обмотки якоря /Ом/, приведений до робочої температури 75°С;
– спад напруги на щітках /звичайно приймається рівним 2В/;
![]()
– струми в мережі якоря в режимі холостого ходу і режимі
номінального навантаження /А/.
Номінальне значення струму в обмотці якоря /А/:
(11.3)
де
= 0,85 + 0,08= 0,93 /А/ – повний вхідний струм при номінальному навантаженні ;
– паспортні дані двигуна.
За значенням
визначити електричні втрати в мережі збудження:
. (11.4)
Після цього потенціометром R1 встановити на вході двигуна напругу
Г , виміряти амперметром РА2 струм якоря в режимі холостого ходу
та визначити потужність
в мережі якоря, котра являє собою суму магнітних та механічних затрат:
(11.5)
4. Розрахувати втрати машини постійного струму при різних значеннях струму навантаження і побудувати графік залежності ККД машини постійного струму від струму навантаження. Для цього треба зробити так:
Взяти ряд значень струму навантаження, наприклад,
= 0,25; 0,5 ; 0,75 ; 1,0 від
і визначити відповідне значення струму в обмотці якоря, А;
, (11.6)
потім підрахувати електричні втрати в мережі якоря:
, (11.7)
електричні втрати в щіточному контакті, В×А,
, (11.8)
додаткові втрати, В×А
![]()
Результати обчислень занести в табл. 11.3.
Таблиця 11.3
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0.25 0.5 0.75 1.0 |
Сума втрат, В×А,
. (11.10)
Використана двигуном потужність, В×А,
(11.11)
Корисна потужність на валу двигуна, В×А
(11.12)
ККД двигуна
. (11.13)
По результатах табл. 11.3. побудувати графік залежності ККД двигуна
від струму навантаження І.
Контрольні запитання
1. Які види затрат мають місце в машинах постійного струму?
2. Які втрати називають постійними, а які – змінними?
3. З якою метою та в якій послідовності проводять дослід холостого ходу для
машини постійного струму?
4. Яку напругу потрібно підвести до двигуна в досліді холостого ходу?
5. Чому графік
виходить не з початку координат?
Література
1. Волков Н.И., Миловзоров В.П. Электромашинные устройства автоматики: Учеб. для вузов по спец. "Автоматика и телемеханика". –М.; Высш.шк., 1986.
2. Арменский Е.В., Фалк Г.В. Электрические микромашины: Учеб.
пособие для електротехн.спец.вузов. – М.: Высш.шк., І985.
3. Кацман М.М. Электрические машины. – М.: Высш.шк., 1983.
4. Кацман М.М., Юферов Ф.М. Элекгрические машины автоматических
систем. – М.: Высшая школа, 1979.