Поглинання та пропускання. Розсіювання. Направлене та розсіяне відбиття

У металів поглинання в порівнянні з діелектриками дуже сильне. Закон поглинання випромінювання в залежності від шляху розповсюдження в середовищі був досліджений Бугером і обґрунтований Ламбертом. Цей закон ґрунтується на тому, що доля випромінювання, яка поглинається, не залежить від складу світлового потоку випромінювання, а поглинаючий потік пропорційний товщині шару, де розповсюджується випромінювання

де dx– товщина шару; – показник поглинання.

Якщо даний вираз про інтегрувати і ввести товщину L, то отримаємо закон Бугера-Ламберта

Коефіцієнт внутрішнього пропускання – це відношення потоку, який досяг вихідної поверхні до вхідного потоку. Цей вираз відноситься тільки до внутрішньої оптичної густини. Повне значення опт. густини для середовища визначається:

,

– значення, що обумовлено втратами на відбивання.

Розсіювання виникає в результаті наявності неоднорідностей в середовищі. При цьому ці неоднорідності можуть бути обумовлені сторонніми частинками або флуктуаціями густини самого середовища. При цьому відбуваються ефекти зміни показника заломлення.

Відхилення випромінювання при розсіюванні обумовлено процесами відбивання, заломлення та дифракцією на частинках, що розсіюють світловий потік.